Праздники Украины
 
html clock скрипт часов для сайта

   Катеринівка — село в Україні, Великобурлуцькому районі Харківської області. Населення становить 866 осіб. Орган місцевого самоврядування — Катеринівська сільська рада.
Як і більшість сіл Великобурлуцького району Катеринівка відносно не старий населений пункт. Виникнення села пов’язане з членами сім’ї Донець-Захаржевських - Неклюдових - Задонських. До 1923 року Катеринівка входила територіально до складу Великобурлуцької волості Вовчанського повіту. Тож у серпні 2003 року у Великому Бурлуку буде широко святкуватися 80-річчя з часу утворення Великобурлуцького району.
Значні зміни у культурному житті Великобурлуцької волості пов’язані з іменем голови земської управи Вовчанського повіту Колокольцова Василя Григоровича. Саме його старанням на території повіту було збудовано, відкрито 153 школи, тому не дивно що, „за темпами благоустрою, розвитку культури і освіти Вовчанський повіт займав друге місце в усій Російській імперії.”( Оковита К.О. Великобурлуцький район – 1923 – 2003. – Харків. 2003. ст.8 ). Серед цих шкіл була збудована у 1905 р. і трикласна школа у центрі села Катеринівка. Це була одноповерхова будівля з двома класними кімнатами ( досить великими ) і квартирою для вчителя. Ім’я першого учителя та директора забулося з плином часу. Після революції 1917 року це була початкова школа, у котрій діти навчалися вже чотири роки. Незважаючи на громадянську війну, школи працювали ( за спогадами Холод Горпини Тимофіївни, 1911 р. н., котра навчалася у початковій школі у 1918-1919 рр. ( правда, у сусідньому селі Григорівна ). Багато років завідував школою Куценко Гнат Матвійович. У 1947 році він передав завідування школою Сивокобиленко Єлизаветі Іванівні (1916 р.н. ), котра і сама навчалася у цій школі з 1925 по 1929 рік. Працювала вона зав. школою до 1968 року. 
У свій час у Катеринівській початковій школі працювали Валентеєнко Олексій Михайлович з дружиною Парасковією Сергіївною, а також там працювали Гура Віра Михайлівна, Давиденко Ніна Іванівна. 
У 50-х роках ХХ ст. школа була перепланована, і до двох класних кімнат добудовано ще дві кімнати, бо у класах навчалося по 40 - 45 учнів і школа працювала у дві зміни. 1961 року, коли кілька катеринівських колгоспів об’єднолися в один колгосп ім. Ілліча, початкову школу було переведено у контору колгоспу ім. Ілліча ( дільниця №3 ). Приміщення було переобладнано і пристосовано для занять в одну зміну. Як згадує Сивокобиленко Ліза Іванівна, у школі в 30 – х роках була піонерська організація. Вожатою працювала Скибина Анастасія. 1968 року Катеринівська початкова школа припинила свою діяльність, злившись з Микольською неповною середньою школою, коли було збудовано у центрі села нове приміщення школи. 
Катеринівка останньої чверті ХІХ і початку ХХ ст. була досить великим селом, тому однієї початкової школи було замало. На Слободі ( так колись називалася вул. Довга ( тепер вул. Калініна ), а саме у тій частині, котра називалася Ми кольська ) знаходився панський будинок. Його збудувала у 1861 р. власниця Катеринівки Катерина Василівна Неклюдова ( з роду Донець-Захаржевських, у заміжжі – Задонська ), котра сама народилася у цьому селі в 1834 році. К. В. Задонська збудувала двоповерховий будинок з масивними стінами ( товщина їх 50 см. ). Перший поверх збудовано з цегли, другий – дерев’ний. На першому поверсі було досить багато кімнат, спроектованих на одній лінії. 
Дочка Задонської К. В. княгиня Ольга Вадбольська, котрій мати подарувала цю садибу, жила зі своєю сім’єю і матір’ю тут до 1918 року. „ У грудні 1918 р. ... сахаровці ( очолювані анархістом Сахаровим ) з’явилися у Великому Бурлуку. Увірвалися в будинок Задонських ( саме в цей час у них гостювала Ольга Вадбольська з усією своєю сім’єю ) і шаблями порубали всіх присутніх там панів... „ ( див. Оковита К. О. Великобурлуччина ( сторінки історії ). – Харків. – 2000, с. 106 ). Тому нема ніяких підстав говорити про те, що Микольська школа відкрита у1905 р. Найімовірніше, вона була відкрита десь на початку 20-х років ХХ ст. Уже згадувана Сивокобиленко Єлизавета Іванівна після закінчення Катеринівської початкової школи перейшла у 5 клас Микольської 7-річної школи у 1929 році. Приміщення було дещо переобладнано і навіть виділено кімнату під спортивний зал, а дещо пізніше на 2-ому поверсі було відкрито і буфет. Там знаходилося три класні кімнати. 
У пам’яті найстаріших катеринівців не залишилися імена перших учителів, директорів Микольської школи. Але ті, що народилися у 20-ті, 30-ті роки пам’ятають своїх учителів. Зокрема Стороженко М. Я. ( 1926 р. н. ), Стокін Сергій Юхимович (1924 р. н. ) пам’ятають, що у їхній час директором школи працював Яків Юхимович ( прізвище? ), комуніст присланий у село для проведення освітневої і культурної роботи. Отже, у 30-40 – роки працювали такі вчителі: Перцуков ( ім’я та по батькові? ) з дружиною Марією Володимирівною, Товстолуп Яків Андрійович, Мороз Олександр Федорович, Кривуля Мотрона Федорівна та інші. 
У роки Великої Вітчизняної війни прямим попаданням снаряду було знесено частину будинку, але школа функціонувала. Як згадує Редін Віра Миколаївна ( 1935 р. н. ) заняття у школі протягом війни проходили регулярно. 
Катеринівка була окупована фашистами 22 червня 1942 року і звільнена Радянською Армією 2 лютого 1943 року. Влітку 1942 року за розпорядженням районного відділу освіти у село на роботу приїхала молода вчителька-комсомолка Харківська Віра Кузьмівна. З власної ініціативи вона проводила пропагандистську роботу серед населення: переконувала людей в тому, що Радянська Армія обов’язково розіб’є фашистів, що перемога буде за Радянським Союзом ( спогади Олійнич Поліни Артемівни, 1922 р. н. ) 
Восени, швидше всього у жовтні, 1942 року поліцаї ( місцеві жителі ) схопили Віру Кузьмівну, жорстоко катували, а потім убили її. Прах Віри Кузьмівни Харківської покоїться у могилі біля пам’ятника полеглим воїнам у роки Великої Вітчизняної війни. На її могилі – пам’ятник від вдячних катеринівців. 






Katerinovka © 2009-2012 Всі права захищені.

Ми ВКонтакті